Як РФ намагається заповнити прогалину «офіцерських втрат» і набирає у виші учасників війни в Україні

Останнім часом усе більш помітною є тенденція, як російські вищі військові навчальні заклади активно набирають російських військових з безпосереднім бойовим досвідом. Можна легко зрозуміти, що зазначений інструмент використовується для побудови більш міцного та прогресивного офіцерського корпусу армії окупанта, ніж той, що залишився з радянських часів. Цей фактор створює значну загрозу та ставить перед Силами оборони України і Україною в цілому ряд проблем, які в найближчому майбутньому доведеться брати до уваги.

Одним із найперших майбутніх викликів, пов’язаних з оновленням офіцерського корпусу на Росії, може стати безпосереднє збільшення бойової спроможності ворога. Адже, по-перше, згідно з інформацією, отриманою шляхом аналізу інтерв’ю з особами з-поміж курсантів, які мають бойовий досвід, зазвичай вони є більш вмотивованими та політично переконаними, на відміну від інших майбутніх випускників ВВНЗ ворога. По-друге, може робитися акцент на «перемішуванні» осіб з досвідом ведення бойових дій та курсантів з-поміж цивільної молоді, адже завдяки цьому збільшується ймовірність передачі бойового досвіду між ними.

Пропаганда ворога безпосередньо вказує на це у своїх публікаціях і багаторазово наголошує під час інтерв’ю курсантами після участі в бойових діях. Наступним фактором є те, що завдяки молодим офіцерам, які ще до випуску мають бойовий досвід, нам доведеться стикнутися з оновленими, вдосконаленими, а іноді й новоствореними тактиками та стратегіями ведення бойових дій. Адже якщо окупант, який має бойовий досвід, отримає офіцерську посаду, він може помножити свій досвід як виконавця на спроможності керівника підрозділу, що може призвести до збільшення непередбачуваності ворога в різних масштабах.

Яскравим прикладом є один з об’єктів дослідження, який модифікував і вдосконалив ефективність FPV-дронів, будучи на рядовій посаді, після чого є ймовірність, що він принесе та примножить це після випуску та присвоєння офіцерського звання, що дозволить потрапити на керівну посаду. Слід зазначити, що перелічені фактори можуть призвести до створення жорстких і впливових груп офіцерів, у певній мірі «військової еліти», адже займаючи керівну посаду, вони, ймовірно, захочуть бачити навколо себе таких самих офіцерів, які мають досвід безпосереднього бойового контакту. Тобто, ймовірне зародження нових елітарних, більш організованих та дисциплінованих неформальних груп офіцерів. Також існує ризик потрапляння зазначених осіб до вищих керівних ланок, де вони можуть замінити недієздатних і корумпованих пережитків радянської епохи. Відповідно до цього, коли така особа прийде до високого рівня влади і замінить застарілого командира, ми також ризикуємо зустріти супротивників під керівництвом досвідчених, вмотивованих і навчених кадрів на стратегічному рівні. Своєю чергою, це ставить запитання саме до військового керівництва нашої держави.

Не останнім фактором є те, що якщо особа з бойовим досвідом безпосередньо брала участь у воєнних злочинах на території нашої держави, це може призвести до збільшення кількості масових порушень конвенцій та встановлених міжнародних правил війни, таких як знущання, незаконне поводження з військовополоненими та цивільними. Зокрема, офіцер, займаючи керівну посаду та маючи досвід участі у зазначених злочинах, може віддавати підлеглим відповідні злочинні накази. Використовуючи свій авторитет і владу, він може навмисно сприяти поширенню незаконних методів ведення війни, заохочуючи порушення норм гуманітарного права та ескалацію насильства. Це значно підвищує ризик подальших порушень і вчинення злочинів проти людяності з боку його підлеглих. Прикладом цього є один з об’єктів дослідження — Гладких Єгор, який брав участь у викраденні та допиті місцевого жителя. Найпомітнішим є той факт, що подібних курсантів, а в майбутньому офіцерів, легко залучати до пропагандистської діяльності. Всі об’єкти нашого дослідження висвітлювалися російськими пропагандистськими джерелами саме як великі патріоти, потужні воїни та взірці для наслідування.

Героїзація окупантів у цьому випадку виступає саме у вигляді успішного та престижного шляху для наслідування, адже здебільшого це малює певний шлях для пересічного «відзначившогося» солдата або сержанта як й подалі від фронту, так і вище за посадою.

Міжнародний досвід також вказує на виправданість зазначених вище тверджень. The École Spéciale Militaire de Saint-Cyr, Kriegsakademie, West Point — всі ці престижні та історичні ВВНЗ об’єднує те, що в певні історичні періоди туди відбирали саме ветеранів, оскільки державам у певний історичний момент необхідно було вливання нової крові та переосмислення стратегій і тактик, які через надзвичайно високий рівень розвитку технологій під час війн постійно змінювались та вдосконалювались. У таких ситуаціях відбір ветеранів до військових академій був стратегічним кроком, що дозволяв поєднувати досвід війни з сучасним навчанням та технологічними досягненнями.

Статистика, яку нещодавно публікувала російська служба BBC, свідчить, що тільки за нещодавніми підрахунками Росія втратила 4 338 офіцерів. Також слід враховувати, що ці дані включають лише осіб, яких вдалося ідентифікувати.

За довоєнною статистикою один російській ВВНЗ в середньому випускав від 200 до 450 лейтенантів щороку. Тобто станом на осінь 2024 року було знищено приблизно 12 середньостатистичних випусків, і це без урахування того, що не всі випускники потрапляють у бойові підрозділи чи залучаються до безпосереднього виконання окупантських задач.

Результат дослідження та аналізу відгуків самих учасників цієї «програми» можна викласти на конкретному випадку.

Так, зрадник українського народу а нині курсант Гончаров, який видалив свій профіль через участь у свінгерських групах, активно ділиться своїми враженнями та досвідом від навчання. Найцікавіше починається на етапі обговорення умов вступу, а саме:

- Если перешел КПП МВОКУ значит поступил

- Сейчас поступить сюда можно просто кивнув  головой перед экраном ноутбука открыв сайт МВОКУ

- Ну, мужик нас когда набирали не взяли только тех, кто сам захотел уйти  - А у вас набор еще больше хотят сделать

- Уровень контингента вы примерно поняли

- Сейчас во всех вузах такая шляпа

Також не слід забувати, що від актуальної проблеми всіх пострадянських ВВНЗ у вигляді совковщини вони далеко не пішли, що підтверджується наступними тейками з того ж чату:

- Ну, давай на примере объясню

- К тебе подходит полковник и начинает спрашивать ттх пушки 2а72, ты смотришь на него, как даун потому что в душе не знаешь, что это за пушка (видел ты ее один раз на плакате). Почему не знаешь? Потому что на паре ты не был, ваш взвод сняли с пар, чтобы подготовить территорию к приезду хуя генеральского  - - А приезжают они частенько

та

- Возможно, мы последнее время только на рабочках,преподавателей не помним уже

Отже, підсумовуючи викладене слід зазначити, що попри чисельні перешкоди та труднощі, московія все ж таки встає на шлях до посилення та відбудови офіцерського корпусу, який зазнав суттєвих втрат з початку повномасштабного вторгнення. Відповідно до цього перед сектором оборони України зовсім скоро може повстати відповідне питання з підготовки та підвищення відповідного рівня кваліфікації наших власних офіцерів на усіх керівних ланках, адже імовірно зовсім скоро, перше поповнення новостворених офіцерів на боці ворога може випуститися та направитись <<у війська>>, та безпосередню на лінію бойового зіткнення.

Молодший сержант, курсант Егор Гладких

Мобілізований зв’язківець, який брав участь у безпосередньому захоплені особи з числа мирного населення на окупованій території, про що сам повідомляє під час інтерв’ю одному з пропагандистських радіо.Також під час інтерв’ю активно демонстрував свою переконаність у виправданості зазначеної дії

“Многие мирные жители думают, что это российская сторона обстреливает сама же себя, грубо говоря. Доходило до того, что нам говорили, что это же вы сами себя обстреливаете, чтобы показать, что украинская власть, режим Зеленского плохой. Многие были против.”

Молодший сержант, курсант Данил Гончаров

Окупант родом з Донеччини. Батько зрадника загинув у 22-році у складі так званого “ополчєнія днр”. Згідно з інформацією отриманою з соцмереж навчався в днр-івському військовому ліцеї, після цього відправився служити на Балтику у складі морської піхоти. Під час повномасштабного вторгнення продовжив діло батька сепаратиста та розпочав активно протидіяти Силам борони України.

Сержант, курсант Юрий Нэйман

Герой роспропаганди. Воював проти Сил оборони України протягом двух років, під час яких активно розробляв нові методи використання фпв-дронів та іншого обладнання. Розробив схему використання кумулятивних снарядів на фпв дронах. Також має нагороди “за отвагу” та “за спасєніє побігавших” за нібито більше 100 вдалих евакуацій. Отримав поранення хребту під Кремінною і “лежа в госпитале понял, что нужно двигаться дальше. Что уже пора осваивать новые знания, как-то работать над собой.”

Курсант, Александр Куренной

Кримчанин, який зараз ймовірно служить служить в 810 гвардейськой дивізії морської піхоти в батальйоні ПВО. Навчається у Смоленську в Військовій академії ПВО імені маршала Василевського ( все життя хотів стати офіцером). За версією пропаганди начебто збив український СУ 25 за що і отримав “Орден Мужества” Розширили інформацію по особі, дані якої публікувалися на офіційному телеграм каналі групи Інформаційний Спротив.

Курсант Карим Нусратов

Колишній водій, який вирішив стати будівельником, учасник повномасштабного вторгнення, який отрима медаль Жукова за врятованих побратимів.

Курсант Владимир Василенко

Згідно інформацї ворожих джерел Василенко - наймолодший командир групи евакуації одного з підрозділів морської піхоти. За версією російської пропаганди зайняв український бліндаж і потім надав допомогу 16 пораненим за що був нагороджений орденом “мужества”. Події відбувалися під Северодонецьком отримав поранення, зараз є курсантом військової академії.

Автори: Angry_ded, Gansta_Panda